Целестіали – 6 омнімехів, про існування яких стало відомо на початку Джихаду, хоча сліди їх існування прослідковуються ще у часи Громадянської війни, забагато було інформації про цілі зниклі безвісти батальйони найманців та дивні машини.
Целестіали відрізнялись використанням найновітніших технологій свого часу, дуже нестандартним, а місцями – дивним підходом прецентора Вапули до мехобудування. Усі машини мали маленький кокпіт (на який кіборгам пілотам було загалом чхати), спільні риси дизайну, що нагадували машини клану Росомахи та оновлену модель кінгкраба дорсальними антенами і також несуть спільний набір особливостей – покращені сенсорні та комунікаційні системи, а також завжди – вбудований С3і модуль, бо всі целестіали розроблялись не як автономні машини, а для роботи в команді.
Так, найменша машина була розроблена розвідником, середній мех – кавалерійська дратівлива блоха, обидва важкі мехи створено для роботи дуетом, а штурмові – один існує аби відривати обличчя за Мессію, а інший – аби буди невмирущим якорем союзних сил та командною машиною.
Також, доволі цікавий і нестандартний підхід до конфігурацій. Усі базові конфігурації “Інвіктус” несуть розкладний меч та іноді викликають питання – “якого біса ви хотіли від цієї машини” – і в той же час використовувались вельми часто для показних боїв і пропаганди.
“Домінус” виступав конфігурацією для більш загальних боїв.
“Інфернус” – для боїв у гарячих умовах (Бані Диявола на Такіїді тому приклад).
“Комітус” – мав нотки вогневої підтримки.
“Люмінус” – снайпера.
“Емінус” – експериментальні конфігурації
“Екзанімус” – підводні моделі
“Каєлестіс” – експериментальні моделі з клановими системами озброєння, в які сяде лише найбільш відбитий (чи осяяний Блейком) кіборг убивця.
Ще однією рисою машин було їх пристосування до пілотів кіборгів з системами нейроімплантів, що фактично перетворювало їх у елітні машини для ще елітніших бійців.
Загалом, створені аби штурмувати домівки кланів, Целестіали були прикладом, який після Джихаду сфера згадувала с жахом, а також з цікавістю. Величезна кількість пост-Джихадських дизайнів бойових мехів використовували приклади і принципи дизайну целестіалів, які часто більшою мірою спирались на те, аби донести на ворога пошкодження, а не на силу зброї. Доволі важливим було і виживання, жоден з целестіалів не використовує надлегкого двигуна, а в архангелі взагалі стоїть компактний двигун. Смертоносна точність у знищенні бокових торсів ворога часто вирішувала двобій, коли один з супротивників виходив з ладу після втрати однієї локації своєї машини, а інший міг продовжувати битися навіть у формі торсу на ніжках.
Слід пам’ятати і величезну кількість техніки та піхоти на полях битви Джихаду, а також постійні бої в містах (ще одна причина жахів використання плазми та вогнеметів у місцях підвищеної концентрації цивільного населення, на які усім сторонам конфлікту було часто чхати).
Дана вступна стаття спрямована на полегшення розуміння деяких особливостей будови Целестіалів при розгляді кожного шасі окремо в майбутньому.