Виробник – Крупп, Терра
Рік виробництва – 2771
Клас – Важкий мех
Маса – 70 тон
Двигун – Нісан 280 XL
Швидкість – 64 км/год
Ціна – 14,459,633
BV (2.0) – 1669
Стефан Амаріс, незважаючи на всі свої психічні відхилення та психопатичні нахили, піроманію, любов до насильства і тому подібні дрібниці був у своєму роді генієм. І поділяв бюрократичну пристрасть до зменшеня кількості окремих видів шасі бойових машин, натомість переоснащуючи їх під окремі операції з базового шасі. Надихнувшись Меркурі (Mercury) і його модульною системою озброєння, він зупинився на ідеї 70 тонного шасі і замовив у Крупп, які до цього випускали лише Ланселот (Lancelot) – першу партію модульних машин, яких можна буде переоснастити в ангарі під час перельоту до місця бойових дій. Нажаль, не всі моделі можна було переоснащувати в умовах кораблів і для тих, що заміняли двигуни потрібне було фабричне обладнання.
Так з’явився Драгун, який був наданий елітним підрозділам імперії Амаріса, а також використовувався армією Ліги, оскільки багато моделей було захоплено. Після кінця війни Керенський наказав розібрати мехи та знищити лінії виробництва, щоб позбутись дизайну. Це мало бути смертельним вироком – і дійсно, не можуть же прецентори Комстар кататись на настандартних Драгунах у 32 столітті? «…пілотувався Демі-Прецентором Яковом Ке…». Прошу вибачення за технічні незручності, перейдемо до технічних специфікацій.
11,5 тон феро фібри надавали машині, яка точно вимерла, непоганої витривалості. Стандартні 9 в голові, 33 (10 у спині) в центральному торсі, 24 (6 у спині) у бокових, 20 у руках та 27 у ногах. КЕЙС (CASE) відсутній, як і у більшості творінь Амаріса. Три стрибкові двигуни у торсах, РЕБ, 2 LB-X 10 з трьома тонами снарядів для ER PPC робили машину непоганим снайпером, який міг самостійно пробивати дірки у ворожих мехах для кластерних снарядів. Надлегкий двигун надавав можливість видавати 64 км/год, а 11 подвійних охолоджувачів залишали машину холодною навіть після стрибка з альфа страйком (залпом всім, що є на машині).
- AEM-002 Dragoon – був зроблений для боїв на короткій дистанції. 350XL Нісан гнав мех до 86 км/год, РРС залишилось на місці, а на заміну гарматам прийшла АС/20 з тонною амуніції, 5 середніх лазерів та малий пульс лазер. Стрибкові двигуни були відсутні. Машина грілася як дурна, але не так часто вибухала.
- AEM-003 Dragoon – на шасі першої моделі посадили 3 LRM15 з Артемісом, 2 середні лазери, малий пульс лазер, 6 тонн ракет сховали КЕЙСом, що не особливо рятувало від втрати машини в бою, але значно зменшувало час на ремонт. Більшість мехів у лавах Керенського були саме цієї моделі, це була єфективна платформа ракетного вогню, нажаль вимерла.
- AEM-004 Dragoon – гаусова гвинтівка, ER PPC та 5 SRM4 доповнювались двома середніми лазерами. Стрибкові двигуни відсутні. Лише по тоні амуніції для ракет і гауски. Цей дизайн дещо унікальний. Оскільки він видавав страшенну лавину із 20 ракет в обличчя супротивника, який часто думав що піймав гаусового снайпера на АС/20. Цікава тактика, шкода мех вимер.
- AEM-005C – 3 стрибкові, 1 LB-X 10 з двома тонами амуніції, плазма гвинтівка з двома тонами амуніції, 2 середні х-пульс лазери, КЕЙС ІІ (CASE II), РЕБ Янгол та покращена C3 система. Також 14.5 тон кланової феро-ламелярної броні. Тут нема на що дивитись, проходьте далі, це точно не машина Комстар, на серійні номери не дивіться, ні, лінії Крупа на Террі ніхто точно не відновлював, то наклепи, проходьте.
Драгун – цікавий екскурс в історію перших спроб у адаптивні мехи, а також вельми непоганий важкий лінійний бойовий мех, який міг би знайти собі місце в лавах війська читачів, якби абсолютно точно не вимер.
