Кінтаро (Kintaro) – Золотий хлопчик* Зоряної ліги *Японська легенда про Кінтаро

Кінтаро створювався як система доставлення NARC маячків для наведення ракет до ворожих сил. В голові інженера цей мех мав спритно прибігти й відмітити ціль для своїх ракетних друзів. Після цього він також мав спритно відступити й дивитися як ціль розлітається на шматки від концентрованого вогню. Зважаючи на те, що мех таки не бігав спритніше за 100 км/год, іноді виникали проблеми зі спритним відступом, але прекрасне бронювання меха врятувало його не один раз.

Зі знищенням останнього заводу маяків наведення, Кінтаро втратив свою унікальну роль. Він перетворився на “звичайний” ракетний мех, який майже вимер до Третьої Спадкової війни, аж допоки не було відновлено єдиний завод. Зазнавши невдачі при спробі відтворення втрачених технологій, на виробництво була відправлена примітивніша за стандартну (19-ту) модель – Кінтаро – 18. Комстар також залишив собі чималі запаси Кінтаро, частину з яких передав Драконіс Комбайну для війни 3039, а пізніше оновив модель у наслідку Вторгнення Кланів.

Загалом, Кінтаро – це доволі швидка машина, яка несла LRM 5 з тонною ракет, 2 SRM 6 з 2 тоннами ракет, NARC маяк з 2 тоннами ракет та пару середніх лазерів. Достатньо потужний арсенал для короткої дистанції, хоча на більшій машині виглядав би не надто вражаюче. Оригінальна модель несла десять тонн ферофібри – 26 (10 у спині) в центральному торсі, 18 (8 у спині) в бокових торсах, 18 у руках та 23 у ногах, що загалом дуже поважно для 55 тонної машини, а от 10 стандартних охолоджувачів було трохи замало. З цікавих особливостей – перезарядження ракет у лівій руці потребувало 3-ьох секундної затримки руху рукою. Ігноруючи цю особливість, пілот ризикував отримати застрягші ракети і неробочу зброю в руці аж до ремонту на базі. Винуватцями, скоріше за все, були 2 канали завантаження БК які погано контактували.

Інші моделі:

Кінтаро 18 – NARC замінили на третю SRM 6, додали ще тонну ракет і ферофібру змінили на 11 тонн стандартної броні. “Він гріється більше ніж сауна в пеклі!” – сказав якось один з пілотів цієї моделі. Не зважаючи на це, варто згадати що вогонь з усієї зброї лишає машину в 12 одиницях жару. Загалом це не так і страшно у порівнянні з деякими іншими машинами. Саме тому це дуже популярна конфігурація серед агресивних мехвоїнів і любителів ближнього бою, яка місцями мала більший успіх ніж оригінал.

Кінтаро 19b – Роял версія Зоряної ліги. Надлегкий двигун та подвійні охолоджувачі дозволили запхати LRM 15 замість 5, пару тонн ракет до неї, а також додати CASE, якого не мали машини до цього.

Кінтаро 20 – Фактично, модель 19 де NARC замінили на великий лазер та додали подвійні охолоджувачі.

Кінтаро С – З Кінтаро 20 зняли 1 середній лазер аби запхати С3 довбаний Slave.

Кінтаро К – З Кінтаро С зняли всю зброю, запхали 2 Streak SRM 6 з 2 тонами ракет з CASE, ER середні лазери на 5 стрибкових двигунів і отримали першого летючого Кінтаро.

Кінтаро 21 – Додавши ендосталевий скелет до старих моделей, новий Кінтаро ніс Покращений NARC, C3і, 2 ER середні лазери та 2 SRM 6, повертаючись до старої ролі доставляння NARC маяку на полі бою.

Омар – Машина Таі-Са Омара Акбані, пошкоджену LRM та NARC систему замінили на ER PPC та подвійні охолоджувачі.

Загалом, роль Кінтаро на полі бою доволі проста. Точніше, їх дві – це або потужний та спритний генератор болю, або ж важка кавалерійська машина, яка робить боляче по іншому і посилює наведення решти ракетних хвойд вашого ленсу. Обидва варіанти використання Кінтаро ефективні, але другий потребує кращого позиціювання і командної роботи, в той час, як перший – доволі проста схема біжи-стріляй.