Кокпіт – точка управління бойового меха, кабіна. Окрім цього саме там мехвоїн проводить більшу частину бойових дій – спить, їсть і користується туалетом, якого, до речі, нема у кланових моделях кокпітів. Причиною є відносно короткі випробування, до яких вони звикли, але сам факт доволі смішний. Також, у кокпіті свого Локуста (Locust) капітан Ліги один раз повернула до складу держави 5 планет. Автор би сказав, що на спині, але у Локусті не вистачить місця на таку позу.
Кількість місця в кокпіті може сильно різнитись. Так, у Тандерболта (Thunderbolt) часто описується здоровенна капсула де можна витягнути ноги, а з кокпіту Стінгера (Stinger) пілот не може вилізти без допомоги техніків. Останнє – одна з багатьох негативних рис мехів і негативно впливає на пілотування меха.
Але окрім звичайного і звичного нам кокпіту існує ще кілька видів кокпітів та систем керування мехом:
- Примітивний кокпіт – рік розробки – 2439; це кокпіт Макі (Mackie). Бета версія кокпіта. Як і з іншою примітивною технологією, він схожий на звичайний, але десь на третину гірше.
- Командна консоль – варіація кокпіту, додає сидіння для диванного генерала/другого пілота, який може колупати супутники чи горлати свої безцінні тактичні ідеї не відволікаючи пілота машини більшу частину бою. Також, у випадку смерті чи втрати свідомості основного пілота через прикре влучання у голову, може перехопити контроль над машиною.
- Подвійний кокпіт – варіація кокпіту, яка давно не мала оновлення к правилах. Потребує двох пілотів у синхронізованих нейрошоломах, один пілот а інший стрілець. Також, основний тип кокпіту триногих мехів – у їх надважких версіях додається технік між ними.
- Нейрошолом Зоряної Ліги, рік розробки – десь під час розквіту ліги, 2600ті. Нейродиск позаду голови пілота замість величезного шолому. Окрім бонусів на пілотування і покращеного прицілювання, ці нейрошоломи надавали кращий зв’язок з машиною. Навіть більше – вони ще й зберігали нейроінформацію попередніх пілотів. Тому, часто ці шоломи у 31 столітті займаються тим, що випалюють мізки пілотам та зводять їх з глузду цілями, яких давно нема на полі бою та спогадами давно минулих боїв.
- Система DNI (Прямий нейральний інтерфейс) – кабель у потилиці. Рік розробки 3043. Тепер пілот і мех – одне ціле, і меха можна відчувати як власне тіло. Звичайні пілоти перетворюються на легендарних воїнів – таким був план. Нажаль, усі пошкодження також відчуваються пілотом, а для уникнення проблем з імунітетом і відторгненням пілот стає наркоманом. У системи був один відомий користувач, сам винахідник, доктор Бурке. Цю людину ми згадаємо ще не раз у статті.
- Віртуальна система. Рік розробки 3047. Після заборони кабеля в потилиці, доктор Бурке придумав нову ідею – закритий кокпіт з наборами камер і дисплеєм. Це дозволило набирати воїнів більшого зросту та значно збільшило їх ефективність. Як ви вже здогадались, була ціна. Системи просто не працювали у зоні радіоперешкод і пілот «сліп» навіть від примітивних систем Рейвена (Raven), що й казати про кращі системи.
- Кокпіт у торсі, рік розробки – 3044 початок, 3053+ поява на полі бою. Розробка доктора Бурке (яка несподіванка!), після того як перші дві були забраковані Давіонами. З даного копіту неможливо катапультуватися, пілот може отримати більше ран від перегріву (швидше помре), оскільки жар реактора прогріває вже не ноги а голі сідниці, і пілотувати також складніше – голова не там, де звик. Нагородою є те, що меху не можна відстрілити голову і більша захищеність самого пілота.
- Маленький кокпіт. Рік розробки 3067, Федерація Сонць. І знову Давіони і кокпіти. На цей раз спеціально зменшений кокпіт з рівно половиною систем підтримки життя пілота, та ще і не зручний. Але менший та легший за стандартний. Звісно, його почали використовувати для зменшення тонажу машин і щоб запхати РРС у голову.
- Покращене Відображення. Рік розробки – десь до 3000, золоте сторіччя кланів. Різнокольорові тату на кланових пілотах, що дозволяли їх бути одним цілим з машиною (десь автор вже це бачив). Покращувала рефлекси і допомагала легше обирати цілі. Вбивала пілота за три роки, але кланам це, звісно, було до одного місця. Також зводило з глузду і викликало посилене бажання до батчалів і славетної смерті в бою.
- VNDI (Віртуальний Прямий Нейральний Інтерфейс). Рік розробки – 3067. Слово Блейка взяло роботи Бурке, кланову систему, поєднало їх в одну, і дало пілоту близько 10 років замість трьох, розробивши захисні бар’єри. Все ще одне ціле з машиною, але у цей раз трохи не таке ціле. Все ще полегшувала рух у машині і була доступна також для техніки і авіації. Покращена версія не давала бонусів на пілотування через нейральні «лаги», які ще більше захищали користувача, і ні один з відомих користувачів від неї не відкинувся, 15+ років як для імпланту вже доволі непогана цифри. Отримували її особи зі званням Омікрон та вище серед Манеі Доміні. Також дозволяла ігнорувати недоліки маленького кокпіту – саме тому його так багато серед мехів Слова.
- Інтерфейс-кокпіт. Машина Доміні. Рік розробки – 3078. Приїхали. Кокпіт з Євангеліона. Фінальна форма кокпіта. Три його компоненти – пілот з імплантами, костюм-інтерфейс та 4 тонний кокпіт для цього кібер-хоррорного щастя. Машини з цією системою не потребували гіроскопа та отримували більше бонусів, ніж депутати обіцяють перед виборами у Сенат Ліги. Прототип використовувався на машині Гештальт (Gestalt). Після Джихаду технологію викрали клани і втиснули її на один зі своїх мехів – Параш (Parash).
Особливе згадування – система катапульти всієї голови. Розробка часів кінця Третьої Спадкової Війни (3010-20ті), бо Лірійці цінять життя своїх вояків. Збільшує в 2 рази дальність польоту катапульти, спрощує ремонт машини (голову ставлять назад), слугує понтоном та капсулою у випадку відстрілу під водою чи у ворожій атмосфері. Ця система врятувала більше життів, ніж можна згадати і навіть прийшла до кланів. Чи вартує півтора мільйони C-bills життя пілота – основне питання.
Системи контролю дронів та штучних ідіотів віддають контроль братам нашим залізним – про них буде окрема стаття.
