Мех тижня: FLE-16 Блоха (Flea)

“Боєць” (Trooper) був першим розвідувальним мехом створеним у Лізі Вільних Світів і мав безліч недоліків. Кілька десятиліть було витрачено на виправлення, і результатом став FLE-4 “Блоха” (Flea). “Блоху” виробляли у кількох варіантах, серед яких був й надшвидкий п’ятнадцятитонний FLE-14, та незабаром мех було знято з виробництва через його тонку, не міцнішу за папір броню. Виробництво “Бліх” скінчилося одночасно з падінням Зоряної Ліги, та після Четвертої Спадкової війни його відновили за ексклюзивним контрактом з Драгунами Вульфа. Нові варіанти “Блохи”, не дуже швидкі, але краще озброєні та захищені, швидко набули популярності у Внутрішній Сфері завдяки низькій ціні.

Можливості

FLE-16 виправив недоліки FLE-14, додавши до швидкості броню та озброєння. Відсутність стрибкових двигунів заважає у складній місцевості, але лише кілька мехів у світі не відстануть від “Блохи” на рівнині. Нова машина озброєна краще за свого попередника, але все ще ледь тримає вогонь у відповідь. Найчастіше ці мехи використовують для швидких несподіваних рейдів, і будь-який досвідчений пілот “Блохи” у тактиці “вдарив-утік” найбільше приділяє увагу слову “утік”. Диверсії у ворожому тилу – ще одна задача, для якої “Блоха” добре підходить, особливо у великих групах.

Бойове використання

Батальон Чорної Вдови та Другий полк Гусар Орієнте використовували “Блоху” проти один одного на Валлакії у 3032 році – серед Вдів був FLE-16 Ульзанни Вайтхед, а Гусари мали кілька старих FLE-4. Гусари намагалися розвідати позиції Вдів за допомогою групи “Жал” (Stinger), “Ос” (Wasp) та “Бліх”. Вайтхед помітила рух та вийшла назустріч, аби ідентифікувати супротивника – наодинці, оскільки жоден з Вдів не міг рухатися з тією ж швидкістю. Гусари не чекали на атаку, й вона промчала між них, стріляючи на ходу. Загальмувавши юзом, вона повторила атаку вже ззаду, цілячи у задню броню гусарських мехів до того, як вони змогли розвернутися. Глузуючи з супротивника по радіо, вона власноруч знищила всіх трьох “Бліх” та змусила втекти “Жала” та “Ос”. Чутки про те, як один Драгун переміг дві чоти розвідників, виграли психологічну війну ще до того, як Сьомий полк командос почав знищувати склади та станції зв’язку. Вайтхед повторила виставу у бою з ротою Карлсміта 12 вересня 3032 року, маневруючи навколо супротивників, поки її важкіші товарищі знищували сили Ліги.
Полк “Епсілон” Драгунів Вульфа мав декілька чот “Бліх”, пілоти яких тренувалися під керівництвом Вайтхед з 3035 року. У 3039 вони були дислоковані на Каф (Caph), де разом зі Штурмовою Гвардією Девіона приймали участь у деблокуванні військової бази біля Асвану та протистояли Рюкен-ні (Ryuken-ni) та Рюкен-сан (Ryuken-san). Скаути, як і всі молоді пілоти Драгун, ненавиділи Рюкен за катастрофічні втрати Драгун на Нещасті (Misery) під час Четвертої Спадкової війни. Знекровлені воїни продовжували атакувати Рюкен, і “Блохи” показали себе небезпечним супротивником навіть для важчих машин, але проти підготовлених та броньованих Рюкен цього було замало. Лише декілька “Бліх” повернулися з Кафа, і серед них майже не було непошкоджених.

Варіанти

Відомо декілька модифікацій “Флі”. Виробництво FLE­4 було відновлено одразу після Четвертої Спадкової війни із заміною середніх лазерів великим та двома малими та зменшенням швидкості. FLE­15 ­ популярна модель, де озброєння було змінено задля додаткової броні, це здебільшого протипіхотна модель. Ексклюзивний контракт з Драгунами сплив у 3041 році, і Ерзворк відразу збільшили виробництво.

Відомі пілоти

Сержант Ульзанна Вайтхед: Ульзанна Вайтхед з Драгунів Вульфа пережила знищення її FLE­15 на Мізері. Вона приєдналася до Сил оборони Аутріча (Outreach) після того, як ця планета була передана командуванню найманців, та одружилася з Честером Копперхедом. Після трьох років без машини, вона отримала один з перших FLE­16 з нового ексклюзивного контракту. З цією машиною Вайтхед приєдналася до батальону Чорної Вдови у 3031 та полишила його з відставкою у 3039.

Мехвоїн Фенікс Марік­Штайнер: Якщо вірити Феніксу (а вірити йому зась), зробили його Янос Марік та Катріна Штайнер у 3001, коли вони начебто мали побачення. Усе стосовно цього хлопця вражаюче, починаючи з довгої, не менше години, дуелі із “Стінгером”, що начебто був найважливішім мехом у роті що ледь не знищила Хассад (Hassad), й до того разу, як він хворів не на грип, а на справжнісіньку Міаплацидську чуму. Друга бригада Міліції Маріка вже б давно його позбулась ­ але той блазень ще й добрий пілот, а позбуватися добрих пілотів Друга не має права.