Виробник – Алдіс Індастріз, Корпорація Альфард, Металли Нового Самарканду
Рік виробництва – 2813
Клас – Штурмовий
Маса – 100 тонн
Двигун – 240
Швидкість – 54 км/год
Ціна – 3,829,500
BV (2.0) – 935
Своєю появою цей танк зобов’язаний феноменально меметичними проблемами загибелі екіпажів Демолішерів через перегрів всередині танку. Ідея поставити на танк три PPC та достатньо охолоджувачів – аби це не було проблемою – здавалась геніальною, але 7.5 тонн броні викликали чимало занепокоєння у потенційних покупців, бо машина була доволі вразлива до ворожого вогню. Також технологічний спад у часи Спадкових Війн викрутив ціни через наявність термоядерного двигуна у танка, піднявши ціни на обслуговування. Деякі правителі все ще вважали кращим купити собі ленс Урбанмехів, ніж вкладатись у Шрек.
Танк несе 120 одиниць броні – 25 спереду, 22 з боків, 21 ззаду та 30 у турелі. Озброєння машини – 3 PPC у турелі, яка непогано броньована, на відміну від інших частин танку. Що не найкраща новина для екіпажу з шести осіб. В плані вогневого потенціалу танк може зрівнятись с Осомом чи подібними мехами, але ніяк не по витривалості. Основним бойовим призначенням машини був неперервний вогонь по ворожим військам на середній дистанції. Ближче – і танк не переживав вогню у відповідь і не міг вести вогонь. Далі – і сама машина не могла вести ефективний вогонь.
Інші версії:
- Протипіхотна – 2 тонни броні зняли аби встановити кулемети проти піхоти. Не найкраща ідея, враховуючи і так малу кількість броні на цій машині.
- Гарматна версія – 3 АС/5 з 3 тоннами снарядів, 8 кулеметів, трохи броні додали. Піхото, стережись!
- С3М – у часи Джихаду одну з PPC зменшили до легкої верcії. У місце, що звільнилося, впхнули С3 майстер, протиракетну систему та Guardian ECM.
- Броньований – Використання важкої ферофібри дало машині близько тони стандартної броні в додаток, що позитивно вплинуло на витривалість, і негативно – на ціну. Хоча 200 000 зверху – не так вже й багато, враховуючи ціну самого танку.
- ІІ-Х – унікальний кастомний варіант Арк Роял був 95 тонним, ніс XXL двигун, 3 легкі PPC, ще три таких з накопичувачами, прицільний комп’ютер та 8.5 тонн важкої ферофібри, що робило його найміцнішим з побратимів, а також взагалі іншою машиною. Ну і коштував він 73 983 000 ц-білів.
Використання цього танку в бою просте – займи позицію і стріляй. Або ти знищиш ворога, або він тебе. Якщо буде ігнорувати – буде отримувати залпи заряджених часток кожні 10 секунд. Шрек не приманює до себе вогонь на кшталт Алакорну чи Демолішера, а слугує набридливою другорядною загрозою – його оманливо легко знищити і тому часто танк лишається другорядною ціллю, поки щось велике і страшне відволікає вогонь на свої 19.5 тонн броні чи 3-4 гауссові гвинтівки на одному шасі поки Шрек робить свою роботу – стріляє, стріляє і стріляє.
