Наприкінці Четвертої Війни за Наслідування Дев’ята Полкова Бойова Група ФедКом поверталась на Воррен. На відстані одного стрибка від Малагроти група зупинилася для перезарядки стрибкових двигунів . На безіменному астероїді, оповитий космічним холодом та тишою, без серійних номерів, заводського маркування, полкових знаків, стояв покинутий величний чорний Мародер.
Це був подарунок долі.
Неочікувано для команди наступний стрибок дався важко. Ніхто не зрозумів, що саме трапилося під час кількасекундного стрибка, але почуття первісного жаху охопило екіпаж. У одного члена екіпажу стався Стрибковий Психоз, він забарикадувався в шлюзі і викинувся у відкритий космос.
Невдовзі після цього один з техніків, що обслуговував цей мех, випадково розлив охолоджувач, через що почав лаятись на мех і загинув від випадкової розрядки PPC; що технічно неможливо, оскільки мех був вимкнений.
На одному тренуванні пілот мародера відділився від основного ленсу і ніхто не міг його знайти. Під час пошуків по радіо весь час було чутно пілота – він то молився, то кричав. Згодом Мародера знайшли в місці, яке неодноразово обшукували. Із закритим кокпітом, але без пілота всередині.
В результаті Чорного Мародера почали вважати проклятим, і навіть відчужені відмовлялися його пілотувати.
Нарешті полковник Йонстадд обрав його для участі в маневрах, однак він повернувся на декілька годин пізніше, ніж планувалось, блідий та стомлений, і наказав сховати цього меха якнайдалі.
Сержанти Грендж та Муллінс заховали його в покинутій шахті на Воррені після Війни 3039, і поклялись ніколи не розповідати, де він захований. Муллінс помер не порушивши обіцянки
